Стіни лазні
 Найбільш популярною є традиційна рублена лазня.Цільні колоди «дихають», і лазня практично не вимагає вентиляції. Вентиляція відбувається ніби автоматично, оскільки через колоди проникає і виходить достатня кількість повітря. Усе-таки вентиляційні отвори в лазні потрібно передбачити, щоб швидше остудити лазню після її використання. Завдяки колодам вологість у лазні також регулюється автоматично. Рублені стіни у разі регулярного щотижневого користуванні лазнею практично ніколи не висихають цілком, як панелі усередині панельної лазні, і тому запах свіжої деревини зберігається довше. Колоди необхідно брати прямі, витримані, котрі після обробки забезпечують щільне зчленування. Найкращим матеріалом є сосна і ялина північних районів. Але це не обов'язково. Зазначимо, що дерево повинно мати приємний смоляний запах, але при цьому має містити якнайменше сучків і смоляних порожнин, що почнуть текти смолою в жаркій атмосфері лазні. Торці колод від комля стесують із внутрішнього боку до товщини, що дорівнює верхньому діаметру. Теску виконують від вершини до комлю, щоб не було задирин. У процесі рубання зрубу на товстий кінець колод кладуть тонкий. Колоди сполучають у кутах різними способами, аби забезпечувалася міцність спорудження. Для стін із круглого лісу кутові врубки роблять «в обло» чи «у чашку» або «у лапу». Зруб «у лапу» виконують з колод однакової товщини. На торцях розмічають лапи за шаблоном, розмір яких залежить від товщини колод. Нижній вінець звичайно не стісують. Для нього варто брати тільки високоякісну деревину. При рубанні чашку вибирають з нижнього боку. Вінці для міцності скріплюють по довжині шипами, ставлячи їх через 1—1,5 м, частіше в останні два вінці, між якими врубують стельові балки. Товщина шипів 25 мм, ширина 60-70 мм, висота 120-150 мм. Гнізда під них роблять на 20-30 мм глибшими. Між колодами чи брусами укладають ущільнювач з клоччя, моху чи повсті. Після монтажу стін ущільнювач підбивають (проконопачують). Конопатять двічі: перший раз після постановки зрубу — начорно, другий — через 1—1,5 року після припинення усадки. Перший вінець складається з двох перших, чи нижніх, колод і двох інших, або верхніх. Спочатку строго горизонтально укладають на протилежних сторонах дві перші колоди на однаковій відстані одна від одної. Потім на них під прямим кутом укладають дві інші колоди і приступають до виконання кутових з'єднань «у чашку». Колоди другого вінця укладають комлями в різні боки. Найпростішими за конструкцією є брущаті стіни.   А. Є. Безуглий | |
| Просмотров: 894 | | |
| Всего комментариев: 0 | |