Решетування лазні
 Під покрівлю зі штучних і
рулонних матеріалів застосовують розріджену і суцільну дерев'яну основу
(решетування) з брусків чи дощок.Дерев'яні суцільні підставки необхідні під азбестоцементні плитки і рулонні матеріали. Підставки під плитки виконують в один шар із зазором між дошками не більш як 10 мм; під рулонні покриття — суцільні в два шари. Перший дощатий (робочий) настил укладають по кроквах з невеликими проміжками. Другий (захисний) - з вузьких дощок під кутом 45° до робочого настилу. Між настилами варто помістити противітрову прокладку з одного шару руберойду. Дерев'яна розріджена основа потрібна під покриття хвилястими азбоцементними листами, алюмінієвими «гофрами», черепицею і дерев'яними виробами. Усі елементи решетування чи суцільного дощатого настилу міцно закріплюють на кроквах. Стики брусків, жердин і дощок обов'язково розташовують у різних місцях над кроквами. Найбільші по ширині лати розміщують під крайками перекриваючих один одного покрівельних матеріалів, а також біля конька і карниза. Перша від карниза лата повинна бути вищою за інші на товщину покрівельного настилу, тобто на 10-35 мм. У коньках і на ребрах покрівлі дерев'яні бруски встановлюють на ребро. Дерев'яні лати, настил і елементи крокв, не захищені теплоізоляцією, повинні бути віддалені від димаря не менш як на 130 мм. Закладні деталі для пропуску труби передбачають до укладання покрівельного матеріалу. Для лазні невеликих розмірів, що розміщена окремо, вимоги до міцності даху значно нижчі. Основою під покриття хвилястими листами слугує решетування з брусків перерізом 60 х 60 мм. На такій основі поздовжня нахлестка листів буде щільною, листи міцно лежатимуть на бруску решетування. Розкладають і кріплять бруски решетування від карниза до конька з кроком 530 мм. Кріплять листи на решетуванні спеціальними шиферними цвяхами з гумовою шайбою, що покривають фарбувальним складом на натуральній оліфі; цвяхи забивають доти, поки з-під шайби не виступить залишок змащення. Решетування даху виконують з таким розрахунком, щоб на нього можна було вкласти ціле число листів як у поздовжньому, так і в поперечному напрямках. Якщо це неможливо, у покрівлю вводять обрізані листи, що у поперечних рядах укладають передостанніми у фронтонного звису, а в поздовжніх — у конька. Щоб уникнути застосування обрізаних аркушів, допускається збільшення чи зменшення звисів покрівлі на фронтонах, а також зміна величини виносу карнизного звису. Основою для сталевої покрівлі слугує решетування з брусків перерізом 50 х 50 мм чи дошки товщиною не менш як 25 мм. Відстань між брусками чи дошками не повинна перевищувати 200 мм. Під лежачі (горизонтальні) фальці вкладають дошки шириною не меншою за 100—120 мм. Відстань між лежачими фальцами (при довжині листа 1420 мм) — від 1370 до 1400 мм. Іноді під сталеву покрівлю влаштовують суцільне решетування з настиланням руберойду для захисту від водяних парів, що проникають через горищне перекриття. Це захищає покрівельні листи від корозії. Після зведення крокв необхідно відразу приступати до покриття даху, щоб захистити дерев'яні конструкції від атмосферних опадів. Краще робити це влітку. Рулонні покриття, робота з якими пов'язана із застосуванням мастик, варто виконувати тільки за сухої погоди. А. Є. Безуглий | |
| Просмотров: 836 | | |
| Всего комментариев: 0 | |