Камені для печі-кам'янка
 Основна вимога до каменів
для засипання - щоб вони добре акумулювали, а потім віддавали тепло,
витримували високі температури і не розтріскувалися від води. Для цього
вони повинні бути щільними (з великою питомою вагою), однорідними,
повинні рівномірно нагріватися по всій масі й мати однаковий коефіцієнт
теплового розширення в усіх напрямках.Зазначимо, що камені добирати треба різного розміру. Великі укладають униз, а малі - зверху. У печах періодичної дії нижні камені діаметром 100-130 мм кладуть безпосередньо на решітки (ці камені становлять приблизно 1/3 загальної їх маси) так, щоб вони закривали отвори в них якнайменше. Вище розміщають камені діаметром 70-90 мм, а потім до самого верху камені діаметром 50—60 мм. Найкращими вважаються важкі міцні камінці вулканічних порід. Міцні також камені гірських порід вулканічного походження - базальту, граніту, андезиту тощо. Міцність каменів і відсутність тріщин у них перевіряють, ударяючи один об одний чи молотком або нагрівають до червоного стану і кидають у воду. Для печі-кам'янки сауни і печей періодичної дії добирають гладкі круглі камені, оскільки вони полегшують циркуляцію повітря (димових газів) між ними. Камені з вибоїнами швидко тріскаються. Якщо неможливо дістати камені гірських порід вулканічного походження, можна скористатися каменями гірських порід невулканічного походження. Відрізняються вони твердістю, щільністю, темним кольором. Збирають їх біля рік, озер, заток. Шаруваті камені з піщанику, вапняку й інших осадових порід для каменок не підходять. Темні камені, зібрані біля води, служать довше, тому що вони пройшли природний процес зміцнення, загартування сонцем і водою за мільйони років. Добирають камені округлої форми, щоб між ними вільно проходили полум'я і дим і забезпечувалося рівномірне нагрівання. Камені з тріщинами застосовувати не слід, тому що вони легко розтріскуються. Знайти дефектні камені можна по глухому звуці, що вони видають при постукуванні по них молотком. Чавун і сталь мають велику об'ємну теплопровідність і теплоємність більшу за гірські породи. Тому для прискорення нагрівання і полегшення віддачі тепла при подачі води на камені їх укладають упереміж з чавунними чи сталевими болванками чи цурками. Розташовують болванки або цурки вертикально, щоб вони проводили тепло знизу вверх. Непоганим замінником каменів є биті керамічні чи порцелянові вироби (ізолятори від високовольтних ліній електропередач). Вони термостійкі й витримують різкі зміни температури. Звичайно шматки цих матеріалів мають невеликі розміри і придатні лише для верхнього шару кам'яного засипання. В електричних печей контейнер для каменів менший, тому беруть камені відповідно меншого діаметра — 50—75 мм. З часом у каменів зменшується тепловіддача, вони кришаться, розтріскуються і їх доводиться періодично заміняти. У сімейних лазнях це звичайно відбувається через кілька років. А. Є. Безуглий | |
| Просмотров: 825 | | |
| Всего комментариев: 0 | |