 Ландшафтна архітектура — це не елементарний благоустрій, що робиться в останню чергу, нашвидкоруч, за рахунок залишків засобів від будівництва, а тонке мистецтво, велика і своєрідна галузь архітектури. Звичайно, будинок спланувати простіше, ніж сад. Він обмежується чотирма стінами та дахом і планується у цих заданих рамках. А при плануванні саду велику роль відіграє безліч обставин, на які не можна вплинути: вітер, сонячне світло, сусіди та їх вікна, сторони світу, ландшафт. До цих обставин людина мусить пристосовуватись. Саме тому планування саду займає так багато часу. Після будівництва земля затверділа, а інколи навіть і отруєна. Поки земля відпочиває, родина може ознайомитися з довкіллям і конкретно спланувати все на папері, перш ніж втілювати в життя. Насамперед, треба подумати, що, зрештою, бажається. Мріється про сад, де можна розважитись чи де можна зайнятися городом та квітниками? Або все разом? Бажається сад для демонстрації або природний запущений сад? Наступне запитання, на яке треба чесно відповісти, скільки часу ви можете йому приділити і скільки коштів хочете інвестувати у свій сад. Отже, все залежить від вас, ваших бажань і наявних грошей.Яка ділянка краща? Щоб не помилитися при виборі ділянки для дачі чи садиби, треба насамперед оцінити міру придатності ділянки для здійснення ваших планів. Основну увагу слід звернути на статус місця; розмір і конфігурацію майданчика; можливість розширення ділянки у перспективі; ландшафтні особливості ділянки й оточення; наявність гарного місця для будівництва; розмір і якість освоєння ділянок сусідів. Статус місця. Головне правило при виборі — жити в середовищі, що відповідає вашому фінансовому і соціальному статусу. Тоді те, що ви плануєте на ділянці, буде мати доречний вигляд і не вступатиме у конфлікт з довкіллям. За місцем розташування. У загальній структурі поселення найбільш удалими для освоєння можна вважати ділянки: — з найбільшою кількістю сторін, де можна організувати вхід і в'їзд. Це гарантує широкий вибір варіантів розташування будинку; — такі, що знаходяться на межі з незайнятими територіями. Це дає можливість розширення; — з яких відкриваються красиві краєвиди на навколишній ландшафт. Це дозволить при належній схемі просторової організації включити навколишні краєвиди у власну ландшафтну композицію і, тим самим, візуально розширити межі володінь; — відповідні стилю життя. Ділянки на окраїні гарні для «потаємного» життя, у центрі селища або на в'їзді в нього — для життя «в усіх на очах». Розташування місцевого проїзду. Якшо проїзд проходить уздовж північної межі, можливий оптимальний (функціонально і економічно) варіант розташування будинку «біля проїзду». Це дозволить заощадити матеріали, потрібні для улаштування під'їзної дороги і створить прекрасні умови для зонування усієї ділянки: стосовно будинку, північна її частина буде меншою, а південна — більшою. Погано, якщо проїзд розташований біля південної межі (усе буде навпаки). У цьому випадку будинок краще поставити на північній частині ділянки, подовживши під'їзну колію. Але найбільш важкі для освоєння ділянки з північним схилом і проїздом уздовж північної межі. конфігурація яких близька до квадрата, що мають проїзд уздовж північної сторони, довгу сторону уздовж проїзду і великі сусідні ділянки. Проект будинку для невеликої ділянки доведеться підбирати з особливою старанністю і спробувати візуально розширити простір. Конфігурація. Незвичайна форма ділянки - перевага, якщо ділянка досить велика. Маленькі вузькі ділянки з проїздом уздовж короткої сторони особливо важкі для освоєння. Сусіди. Освоєна ділянка сусіда - сприятливий фактор. Використовуючи його досвід, можна найбільш зручно і раціонально організувати освоєння своєї: поставити будинок, згрупувати господарські приміщення із сусідськими, зробивши загальну під'їзну дорогу, посадити рослини у незатіненому сусідськими будівлями місці. Природні дані. Рельєф, великі дерева, водойма, красивий вид — це первісний капітал для створення ландшафтного образу садиби. Чим багатші природні умови на ділянці, тим дешевше її освоєння: щоб доповнити вже існуюче, буде потрібно менше засобів, ніж на освоєння порожнього місця. Рельєф. Плоска ділянка вимагає витрат на улаштування водовідводу і менш виразна з естетичної точки зору. Рівна поверхня вдала для будівництва й організації ландшафтних композицій у формальному стилі. Ділянка з крутим рельєфом має безліч функціональних і пластичних можливостей, але вимагатиме додаткових вкладень у зміцнення схилу, прибудову підпірних стінок, терас і сходів. Якщо ухил більш 30°, зміцнення схилу обов'язкове. Великі дерева поліпшать мікроклімат і естетичні якості ділянки. Але якщо дерев занадто багато і вони не підлягають вирубці (релікти), можуть виникнути складності зі зведенням будинку. Якщо великих дерев на ділянці немає, вона довгий час не буде мати природної тіні. Тоді прийдеться витратитися на створення штучних споруджень, що затінюють: навіси, перголи, альтанки. Водойма на ділянці. Це подарунок природи, що стане не тільки прикрасою саду, але і засобом нагромадження води. Струмочок, що біжить по ділянці, можна перегородити й одержати водойму з проточною водою. Але якщо на ділянці є вологі, заболочені місця, знадобиться їх осушення або перетворення у повноцінну декоративну водойму. Мікроклімат. Він залежить від рельєфу, орієнтації схилу, наявності великих дерев. Суцільна стінка з дерев або висока огорожа погіршують умови провітрювання. Варто врахувати, що в низині температура узимку на 5—6°С нижче, ніж на височині, там також накопичується велика кількість вологи. Ці фактори негативно позначаться на зимостійкості рослин. Ґрунтові води. Якщо глибина їхнього залягання в саду менша 1 м від поверхні, то буде потрібно їхнє зниження, інакше насадження загинуть. Оптимальним можна вважати рівень залягання ґрунтових вод нижче передбачуваного заглиблення основи фундаменту. Тоді не треба буде уживати за-і ходів щодо захисту будинку від вологи. Якщо дренаж неможливий, підвал будинку доведеться підняти на безпечну висоту, а це не економічно. Підвал, повністю заглиблений у землю, вигідно робити тільки на сухих грунтах. Ґрунти. Характер грунту на ділянці диктує конструктивне рішення фундаменту будинку, можливість пристрою підвалу, впливає на економічність будівництва. У різних ґрунтів величина деформації під навантаженням різна. Вапняні грунти витримують велике навантаження у порівнянні з глинистими, глинисті — велике у порівнянні з піщаними. Чим слабкіший грунт, тим ширшу треба робити основу фундаменту. Крім того, при промерзанні вода, що знаходиться в ґрунті, спучує і деформує його, і в стінах будинку можуть з'явитися тріщини. Ділянка і будинок Вони повинні створювати гармонію. Тому при придбанні проекту варто враховувати наступні параметри: — розташування входів і в'їздів повинне дозволити вдало розмістити будинок; — геометрія плану має бути в гармонії з формою ділянки, а розміри будинку - з розмірами ділянки; — архітектура не повинна дисонувати з архітектурою сусідніх будинків. Ділянка землі під майбутній сад навколо нового будинку повинна бути спочатку ретельно досліджена. Цю практику неможливо замінити будь-якою теорією. Дуже важливо визначити, де і в який час дня сяє сонце, а також місця, де відчутні протяги. Важливим є, куди виходять вікна сусідів та гамір від дороги. Визначте, де можна зранку насолоджуватись чудовим сонячним світлом, а увечері романтичним заходом сонця. Після такого аналізу можна планувати місця для відпочинку, альтанки та живоплоту, щоб потім не довелось перебудовувати. Для зручності використання і створення гармонії ділянку необхідно розділити на функціональні зони. Вони повинні бути зв'язані між собою (наприклад, доріжками) і можуть бути зримо розділені (наприклад, живоплотами). При розподілі зон на ділянці бажано враховувати перевірені досвідом правила. У ландшафтному дизайні існують такі поняття, як «зайнятий» і «вільний» простір саду. Зайнятий простір — це всі об'єкти вище рівня ока (огорожі, будинок, дерева, високі чагарники). Вільний простір — об'єкти нижче рівня ока (газон, низькі чагарники, квітники, водяні поверхні, вимощення). Оптимальне співвідношення «зайнятого» та «вільного» простору складає 1:2 і продиктовано особливостями природного висвітлення. Природні особливості ділянки впливають на її планування. Великий перепад висот зобов'язує зробити підпірні стінки, тераси, сходи, дає можливість улаштувати терасову водойму, каскад, а також сховати за рельєфом господарські будівлі і затишні зони. Рівний простір вимагає інших прийомів. Город, плодовий сад, теплицю розташовують на піднесеному і добре освітленому місці, для них не придатні знижені місця і яри. У низині краще розмістити штучну водойму, тому що вона «дренує» грунт у радіусі 5—10 м. На схилі має сенс улаштувати рокарій, оскільки він не тільки прикраситьділянку але і зміцнить грунт. Йому підходить і тінь, і сонце, він красивий на розвилках доріжок, біля водойми. Господарську зону, необхідну на кожній ділянці, бажано розташувати недалеко від в'їзду, але сховати її від сторонніх очей. Зони можуть відокремлюватися одна від одної живоплотами, перголами, ширмами з кучерявими рослинами. Розташування і напрямок доріжок буде диктуватися розташуванням дверей будинку і розташуванням зон. Але вони повинні виводити на цікаві, привабливі місця саду. | |
| Просмотров: 3369 | | |
| Всего комментариев: 0 | |